Важливі речі, незважаючи на їхню банальність – треба промовляти вголос.
Пам’ятаєте горезвісне “за що стояв майдан?”. Цим питанням усі ці вісім років дошкуляли нам російські лоялісти, вітчизняні любителі шарію та інші благонамірні громадяни “русского мира”. Вони натякали, що все в було марно, що потрібно було просто “дати Януковичу досидіти рік, а потім легітимно обрати наступного президента”.
Мені нещодавно спало на думку що тільки зараз стало остаточно ясно що мало відбуватися у випадку “Майдану 2014-го не сталося (або він був безуспішним)”.
Бо швидше за все було б так:
- 2013-2014 рік. Янукович утримується при владі, продовжує проросійську політику.
- 2015. Янукович іде на вибори, програє їх, але малює собі перемогу у першому турі. Починається Майдан, Київ захоплений протестувальниками. Верховна Рада відлучає Януковича з посади.
- Янукович біжить до Донецька (або до Харкова). Звідти він просить російську владу допомогти йому з “антиконституційним заколотом”. Путін оголошує спецоперацію та вводить війська в Україну.
- На спинах росгвардії вони повертають колишнього президента до Києва, де встановлюється фактичний режим російського протекторату. Численні жертви, тортури, зниклі безвісти.
- Встановлюється режим подібний до білоруського, але без хитрого Лукашенка (замість нього недалекий Янукович). Реальна влада у російських силовиків. Україна стає системною частиною “Союзної держави”.
Справа в тому, що божевільна операція 24 лютого, все це “Київ за три дні”, наступ колонами росгвардії – вона не зіткалася з повітря. Цей “кидок мангуста” – побудований на основі планів, які російська влада готувала під вибори 2015-го.
Вся початкова ідея вторгнення, що у військовому, що у пропагандистському плані – все вибудувано під ідею “ми йдемо на відновлення легітимного ладу”. Про це і промовки путіна на тему “наркоманів та нацистів”. Це, якщо ви забули, артефакти епохи першого майдану, пам’ятаєте “наколоті апельсинки”?
І, зрозуміло, в такому ось “визвольному поході” було очікування того, що жителі сходу України зустрічатимуть колони не з Джавелінами, а з квітами. Звідси автозаки, розгвардія, парадні мундири у багажі.
На щастя для нас ці геніальні плани розбилися об українську армію, громадянське суспільство та підтримку союзників. Але якби Майдан у 2014-му не переміг би, то ми б опинилися в момент нападу без дуже важливого досвіду протидії беззаконню та жорстокості. Можливо Україна змогла б перемогти і в цьому випадку, але на це пішли б роки приниження та існування в режимі геноциду, який триває.
Ось за це власне й стояв Майдан. Заради існування України та українців.
